- Наук на світі є багато
- Їх навіть важко полічить.
- Та нам їх треба добре знати,
- Щоб Всесвітом оволодіть.
Історія – свідок минулого, світло істини, жива пам’ять.
Історія – життя пам'яті.
Історія – це свідок часу, учителька життя.
Не знати історії – означає завжди бути дитиною.
Цицерон
Стан роботи
шкільного методичного об’єднання вчителів природничо- математичного циклу
– компетентність
відображає здатність педагога успішно виконувати функції та діяти в
різноманітних ситуаціях, що виникають у процесі професійної діяльності;
– професійна
компетентність педагога формується та виявляється в діяльності;
– компетентність
передбачає оволодіння професійними компетенціями як закріпленими вимогами до
педагогічної діяльності;
– рівень професійної компетентності педагога
залежить від широти форматів контекстів, у яких він може вирішувати професійні
завдання;
– компетентність
виступає засобом реалізації особистісних смислів педагога;
– професійна компетентність педагога
характеризує його готовність і здатність до саморозвитку в умовах постійних
змін, що відбуваються в суспільстві.
Розвиток
професійної компетентності – у руках самого педагога, оскільки він усвідомлено
регулює стандарти своєї поведінки на основі набутого педагогічного досвіду.
Тільки усвідомлений досвід має сенс, через аналітичну діяльність здійснюється
рефлексія, яка перетворює «сирий» досвід на особистісне присвоєне знання. У
процесі рефлексії відбувається усвідомлення не лише власного педагогічного
досвіду, але й досвіду інших педагогів. Професійному зростанню вчителя й
підвищення рівня його професійної компетентності сприяють: високий
духовно-моральний імідж закладу освіти, що забезпечують сприятливі творчі умови
роботи.
·
Шкільне методичне
обєднання вчителів природничо- математичного циклу плідно працює над проблемною темою школи: «
Підвищення рівня професійної компетентності педагога, як необхідна умова
всебічного розвитку учнів та формквання ключевих компетентностей успішної
особистості випускника НУШ».
Педагоги постійно приймають участь в
симінарах, вебінарах, проходять курси, атестацію, приймають участь в
різноманітних конкурсах, проєктах,конференціях, фестивалях, педагогічних
майстернях. олімпіадах, займають призові місця. Плідно працюють з дітьми в
урочний та позаурочний час. Активно працюють з обдарованими дітьми. Всі педагоги нашого шкільного методичного об’єднання вчасно проходять курси та атестацію. Всі під’єднані до єдинної атестаційної системи.
На засідані ШМО прийняли такі рішення:
·
уміти витягати користь із досвіду;
·
організовувати взаємозв'язок своїх знань і
впорядковувати їх;
·
організовувати свої власні прийоми
вивчення;
·
уміти вирішувати проблеми;
·
самостійно займатися своїм навчанням.
·
уміти організовувати свою роботу;
- уміти
використовувати нові технології інформації та комунікації;
- доводити гнучкість
перед викликами швидких змін;
- показувати
стійкість перед труднощами;
- уміти
знаходити нові рішення.
-Підвищувати
професійну кваліфікацію вчителів МО, відвідувати навчальні тренінги, семінари,
вебінари, курси підвищення кваліфікації, круглі столи, засідання МО з метою
навчання. Приймати участь вчителів у
різноманітних конкурсах, збагачувати досвід.
- Продовжувати
вести активну роботу по впровадженню сучасних освітніх технологій, особливу
увагу приділяти STEM-
технологіям)
-Відвідувати відкритті онлайн- уроки на рівні області,
проводити сучасні, нетрадиційні навчання для керівників. Проводити відкриті та
сучансі уроки вчителям ШМО природничо- математичного циклу.
-Продовжувати
роботу з талановитими і обдарованими дітьми. Заохочувати та стимулювати участь учнів в конкурсах. Підвищувати рівень
учбової мотивації і якість знань учнів через залучення їх у різні види роботи.
Удосконалювати роботу по дистанційному навчанні здобувачів освіти.
Отже,
формуючи креативні здібності на уроках природничо- математичного циклу доцільно використовувати інноваційні
технології, адже послідовне й систематичне використання на уроках інформаційно-комунікаціних
технологіїй, інтерактивних форми навчання, особистісно зорієнтованих
розвивальних технологій дає можливість спостерігати за творчим розвитком учнів,
формувати спеціалізовані знання в процесі навчання й виховання особистості,
реалізувати можливості сучасних засобів навчання.
Можна зробити висновок, що навчання може стимулювати формування та реалізацію
креативних здібностей особистості лише в тому випадку, якщо процес навчання
стане творчим, орієнтованим не на механічне тренування, а на набуття учнями
відповідних вмінь та навичок щодо творчого вирішення проблем за умови
взаємозв`язку формування розумових та творчих здібностей. Не зупинятись на
досягнутому.
Керівник ШМО природничо- математичного циклу: Діденко І.М.
Проєкт рішень прийнятих на засіданні ШМО суспільно- природничих дисциплін щодо подолання освітніх втрат та розривів в освітньому процесі під час воєнного стану.
Викладачі
нашого ШМО надали такі рекомендації.
1.
Провести
перші діагностувальні роботи без
оцінювання: з метою виявлення прогалин.
2.
Розробити діагностичні тести для визначення рівня опорних знань у школярів та
вимірювання освітніх втрат з конкретного предмета.
3.
З’ясувати пріоритетність тем, з яких виявлено
найнижчі результати.
4.
Провести діагностичну роботу з метою виявлення
результатів роботи над подоланням освітніх втрат протягом навчального року.
5.
Провести
моніторинг результативності проведеної роботи із подолання освітніх
втрат.
6.
Надавати
індивідуальну психологічну підтримку здобувачам освіти, підвищити їх мотивацію до навчання, подолання стресу та
тривожності, які виникають в умовах воєнного стану.
7.
Встановити підтримку тісного зв’язку педагогічних
працівників з учнями (онлайн-консультування, спілкування у чатах, відеозв’язок)
з метою виявлення потреб і проблем кожного, їх ефективного вирішення,
оцінювання навчальних досягнень; використання рефлексії на різних етапах
уроків.
8.
Змінити
форму уроків, використовувати нестандартні, нетрадиційні домашні завдання для
зацікавленості учнів та підвищення рівня якості навчання.
Рекомендовані
індикатори для моніторингу програм з надолуження освітніх втрат (на кінець
навчального року)
Для оцінювання
ефективності програм з надолуження освітніх втрат пропонуємо використовувати
такі індикатори:
• кількість дівчаток і
хлопчиків, які взяли участь у програмі;
• відсоток дітей, які
покращили свої знання
-принаймні з одного
предмета;
-вдосконалили щонайменше
одну ключову компетентність;
-наскрізне вміння за
результатами участі у програмі з надолуження освітніх втрат.
Доповідь та проєкт рішень прийнятих на ШМО « Суспільно- природничих та точних наук» 27.03.24р.
на тему: « Партнерство родини та школи у формувані творчого потенціалу та
розвитку обдарованої дитинив в умовах
становлення інформаційного суспільства»
Педагогіка
партнерства учителів, учнів і батьків є цілями та прагненнями, добровільними та
зацікавленими партнерами, рівноправними учасниками освітнього процесу,
відповідальними за результат. Педагогіка партнерства набуває важливого значення
як вектор гуманного і творчого підходу до кожного учасника освітнього процесу.
Новий зміст освіти щодо співробітництва педагогів орієнтує вчителів, батьків на
особистісний розвиток учнів, на поважне ставлення до дітей. Актуальність
зазначеної проблеми досить очевидна, оскільки школа має ініціювати новий зміст
та форми використання педагогіки партнерства, глибше залучати родини до
побудови освітньої траєкторії дитини.
Базовими принципами партнерства «вчитель-учень»,
«вчитель-батьки», «учень-учень», «учень-батьки» є усвідомлення єдності
цінностей для учнів, та вчителів, а саме: визнання гідності та прав дитини,
повага до особистості, доброзичливість, рівність сторін, взаємна підтримка,
довіра у відносинах та стосунках, толерантність, позитивне ставлення,
діалог-взаємодія взаємоповага, право вибору та відповідальність; принципи
соціального партнерства, які означають рівність сторін, добровільність
прийняття зобов`язань, обов`язковість виконання домовленостей. Але
така школа стане можливою лише за умови відкритого діалогу всіх учасників
освітнього процесу.
Партнерство заради успіху дітей
Засади педагогіки партнерства без перебільшення
є основоположними для взаємин батьків та вчителя. Адже саме поведінка дорослих,
їхні слова та вчинки є для дітей прикладом для наслідування. Вони впливають на
світогляд школярів, на сприйняття ними своєї суспільної ролі, на уявлення про
значення навчання у нашому житті.
Завдяки такому підходу батьки можуть повною
мірою включитися до навчального процесу. Це дозволить визначити спільне бачення
траєкторії розвитку дитини, чітко усвідомити права та обов’язки одне одного,
мінімізувати загрозу виникнення непорозумінь. Партнерські взаємини між учителем
та батьками дають можливість оперативно реагувати на актуальні виклики та
проблеми, а саме відстежувати зміни у поведінці дитини, краще розуміти її
вподобання та життєві орієнтири.
Рівноправність взаємин між педагогом та родиною
учня дозволяє зменшити ризик виникнення конфліктних ситуацій. А якщо суперечності все ж виникнуть, їх
завжди можна розв’язати конструктивно, знайшовши компромісне рішення. Така
модель взаємодії дорослих неодмінно стане взірцем для школярів. Саме завдяки
педагогіці партнерства такі поняття, як толерантність, співчуття та свобода
вибору можуть стати основоположними для нашого суспільства.
Співпрацюючи, допомагаємо одне одному
Людина нерозривно пов’язана із соціумом. А його
успішний розвиток залежить від дотримання прав і свобод кожної людини. Тож і в
школі батьки та вчителі можуть допомагати одне одному краще розуміти інтереси,
потреби та можливості дітей. Це дозволить обрати найбільш ефективну модель
співпраці та підготує школярів до самостійного життя. Педагоги можуть
допомагати батькам відкривати нові таланти школярів, стимулювати їхні інтереси
та освітні можливості. А батьки як найперші вчителі дитини, здатні допомогти
знайти з нею спільну мову.
Взаємодія між учителем та батьками в рамках
педагогіки партнерства включає такі елементи:
- Постійну комунікацію, яка дозволяє
оперативно реагувати на будь-які зміни та проблеми (створення чатів чи
груп у соціальних мережах та месенджерах, проведення відеобесід).
- Неформальне спілкування (спільне
святкування визначних подій та свят, які мають важливе значення для життя
дітей та школи).
- Усебічну допомогу й участь батьків у
організації та проведенні свят, тематичних та позашкільних заходів.
- Участь батьків у навчальному житті своїх
дітей (добровільна допомога під час створення навчальних матеріалів та
формування освітнього середовища, обмін життєвим та професійним досвідом).
Ефективні форми налагодження партнерських взаємин
Створення освітнього середовища, яке засноване
на принципах педагогіки партнерства, – справа не надто складна. Але вона
потребує чіткої та цілеспрямованої взаємодії всіх учасників навчального
процесу, а також усвідомлення ними важливості досягнення спільної мети.
Пропонуємо пригадати кілька дієвих форм налагодження партнерських взаємин
учителя з батьками.
Навчальний тренінг – це форма активної взаємодії педагога та
батьків, завдяки якій учасники отримують нові корисні знання та формують
позитивний досвід вирішення нагальних проблем. Він ґрунтується на постійній
взаємодії учасників задля пошуку відповідей на важливі запитання. Крім
того, тренінги базуються на принципах рівноправності та
партнерства, що дозволяє краще розвивати педагогічні можливості батьків.
Педагогічний практикум – це спосіб розвитку педагогічного
мислення у батьків, під час якого можна ознайомитися з найбільш ефективними
стратегіями розв’язання навчальних та педагогічних ситуацій. Наприклад,
учасники мають змоделювати конфліктну ситуацію (яка може відбутися у реальному
житті) та знайти способи її вирішення. Водночас кожен учасник має висловити
власне бачення суті проблеми.
Круглий стіл – обговорення, яке проводиться з метою
обміну думками задля вирішення конкретних проблем. Завдяки таким зустрічам
можна краще зрозуміти позиції одне одного, детально розглянути нагальні
проблеми, висловити власні зауваження та аргументи.
Ділова гра – форма спільної роботи вчителя та
батьків, коли учасники, виконуючи певні ролі, спільно знаходять оптимальні
варіанти вирішення проблемної ситуації. Вона може бути організована у
змагальній формі, але не має створювати атмосферу протистояння. Такі ігри
формують позитивний досвід вирішення реальних проблем у різних ситуаціях.
Дискусія – традиційна, але дієва форма взаємодії з
батьками, коли всі учасники активно висловлюють свою позицію щодо проблемного
питання, аргументовано її відстоюють, конструктивно критикують думки колег та
спільними зусиллями знаходять компромісні варіанти вирішення питань. Під час
таких обговорень усі присутні можуть знайти спільну мову.
Індивідуальні зустрічі дозволяють обговорити важливі питання,
які стосуються життя та навчання кожної дитини. Це дає можливість предметно
вивчити успішність учня, оцінити його успіхи та визначити проблемні точки у
навчальному процесі. Радимо додатково створити спеціальний розклад у чаті класу
чи використайте хмарні сервіси.
Засідання ШМО природничо - математичного циклу 2024/2025року
25.03.2025р. було проведено 4 шкільне методичне об'єднання вчителів природничо- математичних дисциплін.Тема засідання: ' Креативний вчитель- запорука успіху та навчання'. Обговорили організації освітнього середовища НУШ та концептуальне значення наскрізного виховання. Розглянули: Роботу та діяльність креативного вчителя, що таке мудборди та як їз використовувати на уроках? Ділилися досвідом роботи з питань: Проектного навчання в умовах дистанційки: можливості, інструменти дії, та ТОП-7 нестандартних способів перевірки знань учнів. Всі висвітлені методичні питання прийняли до уваги та використовувати в навчально- виховному процесі.
Методичні засідання 2022 року
Участь дітей в 17 Всеукраїнській інтернет-олімпіаді з Географії " На урок"
Проведення виховної години на тему: " ЛЮБІТЬ В СОБІ УКРАЇНУ"
В рамках атестації вчителем Діденко І.М.
На тему: " Бразилія- дивовижна країна" материка Південної Америки
Засідання ШМО вчителів суспільно- природничих дисциплін
18 серпня- День працівників лісу
24 лютого 2022 р. ракети і бомби впали на мирні міста і села України. Почалася війна, яка вплинула на долю кожного громадянина. Із зон запеклих боїв углиб території держави триває евакуація мирного населення. В умовах війни можна виділити такі категорії учнів:
залишились у місцях свого постійного проживання;
евакуйовані до різних областей України;
евакуйовані за межі України.
Безумовно, можливості з освоєння навчального матеріалу у цих категоріях учнів різні. Тому методичні поради враховують особливості навчального процесу для кожної з них.
Доцільно відновити навчальний процес у безпечних умовах перебування у віддалених від зони ведення бойових дій регіонах. Насамперед, навчальний процес у повному обсязі можливо у західних країнах-сусідах України, куди було евакуйовано учнів разом із членами їхніх родин. У країнах-членах ЄС, особливо тих, які не мають безпосереднього державного кордону з Україною, бракує сучасної інформації щодо розвитку незалежної України. Українські учні, які пішли на навчання до середніх навчальних закладів цих країн, можуть підготувати презентацію про свою Вітчизну. Для цього пропонуємо залучати офіційні відкриті інформаційні джерела (наприклад, офіційний сайт Держстату України – ukrstat.gov.ua) та електронні безкоштовні версії чинних підручників з географії (наприклад, підручник з географії 9 класу – https://www.orioncentr.com.ua/components/com_jshopping/files/demo_products/Orion_9_Geografy_Gilberg.pdf). Їх використання дозволить сформувати коротку презентацію, що описує Україну як європейську державу, яка на 30-му році незалежності знову виборює своє право бути вільною. При цьому актуалізувавши за даними Держстату показники економічного розвитку, варто також використати карти, які наведені у шкільному підручнику та навчальному атласі. Це дозволить переконливо розповісти учнівській молоді країн-членів ЄС про Україну та закріпить наскрізну громадянську компетенцію у юних громадянах держави.
Учням, які не в змозі, з міркувань безпеки, відвідувати середні навчальні загальноосвітні заклади, доцільно використовувати у навчальному процесі електронні версії підручників та навчальних атласів, контурних карт, робочих зошитів. Учитель, у разі потреби, може організувати навчальний процес таким чином, щоб учні більше уваги приділяли виконанню практичних робіт, передбачених чинною навчальною програмою. Для цього оптимальним варіантом є застосування робочих зошитів, де подано покроковий алгоритм виконання практичних робіт. Вчитель таким чином матиме можливість перевірки засвоєння навчального матеріалу при самостійному дистанційному навчанні учнів.
Для цього учні застосовують платформи, рекомендовані Міністерством освіти, а також доцільно також використання платформи «Kahoot!» для підвищення зацікавленості учнів при дистанційному навчанні (розробник – Норвезький університет природничих и технічних наук).
Учні, які перебувають в евакуаційному транспорті чи в умовах безпосереднього ведення бойових дій, позбавлені можливості навчання. Для таких учнів найдоцільнішим засобом навчання стане допомога вчителя, після того як вони прибудуть у безпечне місце та матимуть змогу вчитись. Однією з таких форм є форма експрес освіти. Її суть полягає у тому, що учні вивчають лише найголовніші елементи навчального процесу самостійно, а складні теми розкриває вчитель при можливості відновлення освітнього процесу. Другорядні теми при цьому вивчають оглядово.
При викладанні у школі навчального курсу географії можливо поглиблене вивчення різних елементів географії, що має практичне значення при застосуванні навчального матеріалу в умовах ведення бойових дій. Вчитель має на конкретних прикладах України показати, як саме використовують знання з географії фахівці Збройних Сил України для боротьби із загарбником. В основі цього має бути покладена наскрізна компетентність – формування свідомого громадянина–патріота. Саме громадянська самосвідомість має стати наріжним каменем освітнього процесу в умовах війни. Завдання вчителя – бути зразком свідомого громадянина.
Вчитель, перед тим як пояснювати основи топографії і картографії в 11 класі, розповісти про значення цих знань для нанесення ударів артилерію та авіацією по розміщеним наземним цілям. Окремо доцільно пояснити особливості світових і регіональних ринків енергоресурсів, роль провідних країн-експортерів та можливості подолання залежності в енергетичній сфері України та окремих країн-членів ЄС.
У 10 класі при розкритті теми європейської й євроатлантичної інтеграції України доцільно вказати на особливості її геополітичного положення. Окремо варто показати на карті країни-члени ЄС, до яких прибули евакуйовані громадяни України, пояснити їх просторову нерівномірність у розміщенні.
При вивченні ґрунтів у 8 класі вчитель може пояснити учням, які фізико-хімічні властивості чорноземів та сірих-лісових ґрунтів ускладнюють просування важкої військової техніки. При вивченні рельєфу та гідрографічної мережі України у 8 класі доцільно вказати на особливості відповідних форм рельєфу на Київському і Чернігівському Поліссі та на Старобільський схилово-височинній області, значення яружно-балкової системи для формування ліній оборони. При вивченні у 8 класі Чорного і Азовського морів доцільно особливу увагу приділити тим природних особливостям берегів кожного з цих морів, які використовують для оборони. При вивченні населення потрібно акцентувати увагу на вільному розвитку власних мов і культури всіх національних меншин в Україні.
При вивченні транспорту у 9 класі доцільно розкрити значення «Укрзалізниці» для забезпечення евакуації населення, наголосити на перевагах і недоліках кожного з видів транспорту. При вивченні сільського господарства доцільно розкрити значення різних регіонів світу та України у вирощенні основних видів товарної аграрної продукції. При вивченні добувної промисловості варто розкрити значення різних країн Європи у виробництві та торгівлі викопними енергетичними ресурсами. Доцільно показати основні центри їх видобування в Україні. Особливу увагу слід приділити розкриттю факторів (чинників) розміщення підприємств з виробництва палива та мастильних матеріалів і підприємств транспортного машинобудування при вивченні вторинного сектору економіки. Окремо слід вказати на виняткове значення АЕС у виробництві електричного струму в Україні.
Комментариев нет:
Отправить комментарий